Я замок
збудував казковий
окрай зеленої
долини.
Вже
до моєї до любови
—
з-за мурів
й згуку не долине.
Поставив
ревність я на
варті,
щоб карцер
стерегла недремно,
Любові ж мовив,
що не варто
прохати волі,
бо — даремно.
Чи вік минув,
а чи година —
моє кохання
із темниці
Втекло.
Моя
душа в руїнах.
І плющ пихато
багряниться...
З есперанто
переклав Петро
КОРОБЧУК
tradukis Petro Korobchuk