URL: http://www.everk.it/index.php?106310481052-1044104010511030-10421043105410561059-ju-alten
чим
далі угору
відчуєш все
більше
гнітюче
повітря і лють
прохолоди
і тишу велику
в космічнім
безмежжі
в
поблідле обличчя
морозяний подих
та дехто
мріє розгорнувши
крила
та звівши
очі про подібні
злети
вдивляється
у зоряну півкулю
у місячні свічада
і планети
що недосяжні
та привабні
вічно
та інколи
збагне єство
людини
сумну
самотність
раптом озирнеться
і щиро заздрить
глухоті тварини
що сліпо
бродить по
земній поверхні
посеред ночі
стогнучи гукає
душа душі
спорідненій
озветься
мов
зірка зірці
в холоді засяє
tradukis Petro Timochko