URL: http://www.everk.it/index.php?10541055107110531030105310531071-ebrio
Розмаїтими
пляшками
стіл
заставлено
рядами, —
на
полицях під
стіною
жовті
бутлі з рідиною
та зеленкуваті,
вже старі,
пом’яті,
ваблять,
щоб налити
і
ковтками пити,
споживати
без відмови
те питво готове,
жовте і зелене,
ще й вино червлене
по-сватівськи
пити,
щоб були
ми квити.
диво
зрю в кутку
уроче —
чоловіче
чи жіноче
там
єство, мов кінь,
регоче,
шкіриться
чутливо
те
привабне диво,
дригаються
ноги,
але я вже
змоги
стегон
бачити не маю,
хоч тебе кохаю
прагну, мов
богині,
я тебе
нині
ніжно
торкнутись,
лягти, забути
правду облудну
пауза
нудно
З есперанто переклав Петро ТИМОЧКО
tradukis Petro Timochko