ОХОРОНЦІ (GARDISTOJ)

ОХОРОНЦІ

Проміння вохряне нервово сяє,
немов боїться проникати зовні,
а я пливу у безпілотнім човні
та альбатросів, повен дум, стріляю.

Мій Рим пильнує полохлива зграя
дурних гусей, які у білу днину
кричать, узрівши ділову людину,
громадянина, що ломбард тримає.

Кричать, коли закохані сміються,
батьки сваряться, дмуть вітри завзяті,
(але вночі дрімають птахи кляті,
хоч ґоти в цитадель мою вдеруться).

tradukis Petro Timochko