ЛИСТОПАДОВА МЕЛАНХОЛІЯ

Дмухає в руки ранок туманний.
Ледь повзуть селом автомобілі.
Навкруги брудні пейзажі посірілі,
світ начхав на всі вчорашні плани.

Скелети дерев до небесного фризу
прикололись, дрізд в саду гуляє,
руки під поли сховавши. Сповзає
по шибі мій подих гарячий донизу.

Скоро період льодовий настане,
будуть зубри на нас у снігах полювати,
зорі холодні нас будуть лякати,
а з ними тролі й ворожі клани.